Медицина й спорт

Не проходить і тижня без повідомлення про хворобу або травму якої-небудь спортивної знаменитості. Однак спортивна медицина не обмежується турботою лише про суперзірки, даючи рекомендація із графік тренувань, діагностиці проблем і добору методів лікування. До неї причетний будь-який сімейний лікар, зобов'язаний допомогти пацієнтові, що розтяг зв'язування під час ранкової пробіжки, або вилікувати м'яз, надірвану при звичайній грі в бадмінтон.

Предметом інтересу спортивної медицини є майже будь-яка недуга або травма, з якими може зіштовхнутися людей, займаючись спортом і рухливими іграми - від звичайного футболу до дельтапланеризму

ПацієнтпСпортсмен

Іноді спортивну медицину відрізняє від інших її різновидів не стільки захворювання, скільки характер пацієнта. Навіть багато спортсменівнаматори не жалують себе на тренуваннях і змаганнях. Наказ лікаря зробити перерва через травму валить їх у глибоку зневіру, і вони всіма силами прагнуть повернутися в лад. А якщо травму одержує відомий спортсмен, те фінансові ставки й інтереси престижу злітають до небес. Тут на карту дійсно поставлене всі

У результаті хворої не завжди додержується рад лікаря. І тоді незалікована травма може лише збільшити його стан. Тому в спорті вищих досягнень величезну роль відіграє не тільки спортивна медицина, але й спортивна психологія

Ділянки ризику

Проведені обстеження визначили, які частини тіла найбільш піддані травмам у різних видах і на різних рівнях спорту. По даним одного статистичного аналізу перше місце (24%) займають травми коліна. Слідом ідуть травми ікр і підошов, у тому числі ахиллесова сухожилля, про який мова йтиме нижче, (14%). 13% припадає на травми ліктя, 10% - гомілки, 9% - плечей, 9% - стегон і таза, 7% - голови й особи, 5% - щиколоток і стоп, 4% - зап'ясть і долонь, 4% - живота й 1% - пахової області

Форма й реманент

Істотним елементом усякої, у тому числі й спортивної, медицини є профілактика. Несть числа тим, хто одержав травму або занедужав тільки тому, що не користувався належним реманентом або формою. Профілактика включає й такі заходи, як носіння спеціального взуття для даного виду спорту, що захищає стопу від пухирів і потертостей. Скажемо, черевики для бігу на ковзанах повинні надійно підтримувати щиколотку, підошви взуття для марафонцев - поглинати вібрацію, що впливає на хребет,

Правила деяких видів спорту вимагають носіння особливої захисної форми й спорядження. Яскравим прикладом служить аматорський бокс із його захисним шоломом, капою й рукавичками. Не менш відомі й наколінні щит ки у футболі, шоломи в регбі й велопспорті, а також рятувальні жилети у водні видах

Тренування й розминка

Багато дрібних травм трапляються на початку й кінці спортивного сезону. Справа не тільки в тому, що пік спортивної форми досягається звичайно до його середини. Важливу роль у забезпеченні "безпечної" гри мають координаційні навички й психологічний настрой. На початку передсезонної підготовки й наприкінці сезону, коли починають позначатися перевантаження, спортсмени не можуть концентруватися на всі 100%.

Спортсменам і гравцям рекомендується виконувати перед змаганням або матчем разминочные вправи. Вони допомагають розігріти застиглі м'язи й суглоби, нормалізувати серцебиття, прискорити кровообіг і зосередити думки на контролі й координації рухів. У ході розминки виконуються вправи на розтягування й згинання м'язів і суглобів кінцівок і корпуса

Типи травм

Існують різні методи класифікації видів спорту й пов'язаних з ними захворювань. Деякі типи спортивних травм обумовлені багаторічним зношуванням. Подібно деталям машин, частини тіла з роками зношуються під впливом перевантажень. Це веде до появи різних форм артриту й інших недуг, характерних для літнього віку

Види спорту й активного відпочинку можна розділити на дві групи. До першої ставляться ті, що пов'язані з повторяющи мися рухами, - біг, веслування, плавання й велоспорт. Тут проблеми виникають як би "зсередини" внаслідок нескінченного повторення рухів або перевантажень наприклад, лучеплечевой бурсит, або "тенісний лікоть". У другу входять ті, де постійного стереотипу рухів немає. Це футбол, регбі, хокей, крикет, баскетбол. Тут травми відбуваються внаслідок прямого силового контакту з іншим гравцем або спортивним реманентом

На практиці спортивна медицина займається в основному м'язами, костями й суглобами, тобто найбільш рухливими частинами тіла, які найчастіше страждають від травм. Більшість спортивних травм, як правило, пов'язане з ушкодженням м'яких тканин. Сюди входять розтягання зв'язувань і м'язів, порізи й садна

М'яза

У розтягнутому м'язі розірвані або надірвані окремі тонкі м'язові волокна. Звичайно це відбувається при якому-небудь різкому або незвичному русі

Внутрішня кровотеча в м'язі приводить до її скорочення й набряку. Ушкоджене місце хворобливе на дотик, і м'яз не працює з повним навантаженням. У цих випадках застосовують фіксуючу або підтримуючу пов'язку. До повного загоєння й зникнення болі м'язу запропонований повний спокій

У випадку розриву в м'язі ушкоджується значне число волокон. Це дуже серйозна травма, що вимагає стаціонарного лікування

Сухожилля

М'яз кріпиться до костей еластичними сухожиллями, які теж піддані розтяганням і розривам

Особливо вразливі довгі сухожилля зап'ясть, пальців і підколінної ямки, а також ахиллесово сухожилля, яким икроножные м'язи кріпляться до задньої поверхні п'яткової кістки

Суглоби

У типовому суглобі кінці костей утримуються на місці схожими на ремені зв'язуваннями. Звичайно зв'язування не дозволяє їм рухатися занадто далеко, щоб не перенапружувати суглоб. При розтяганні різке зусилля скручує суглоб, і зв'язування рвуться

На місці травми виникає набряк і біль, що наростає при кожному русі

При дрібних травмах видужання наступає при дотриманні спокою й наявності підтримуючої пов'язки. У важких випадках виникає небезпека внутрішньої кровотечі й довгочасного ушкодження суглобних тканин, і хворий потребує стаціонарного лікування

Вивих

При вивиху зміщаються суглобні кінці дотичних костей. Скажемо, у плечовому суглобі кругла верхівка плечовий кістки "виходить" із западини лопаткової кістки. Це приводить до розриву зв'язувань і суглобної сумки, викликаючи гострий біль і внутрішні ушкодження м'язів, нервів і кровоносних посудин

Найчастіше трапляються вивихи саме плечового суглоба, надзвичайно рухливого. Це відбувається через невелику глибину западини, з якої кістка легко може зміститися. При вивихах випливає першою справою вправити суглоб, після чого ретельно обстежувати його на предмет внутрішніх ушкоджень

Коліна

Найбільший у людини колінний суглоб обмежено рухливий у напрямку " упереддназад". На відміну від інших суглобів, він постачено двома плаваючими хрящами (менісками) у формі півмісяця. Вони перебувають між кінцями стегнової й гомілкової костей, доповнюючи собою їх звичайну хрящову оболонку

При різкому повороті або скручуванні колінного суглоба може відбутися руйнування або розрив меніска. Вони також можуть поступово деградувати внаслідок багаторічних навантажень і дрібних травм. Усе це звичайно називають травмою меніска. Іноді доводиться видаляти один або обоє меніска, оскільки колінний суглоб може цілком пристойно працювати й без них

Такі великі суглоби, як колінні, у наш час можна досліджувати за допомогою артроскопа. Це гнучка тілі скопическая трубка, яка вводиться через невеликий надріз і проникає в суглоб між м'язами, сухожиллями й зв'язуваннями. Традиційні методи обстеження більш травматичны, тому що вимагають набагато більшого надрізу

Бурсит і тендинит

У певних місцях одні частини тіла постійно рухаються стосовно інших. Так, наприклад, сухожилля труться, стикаючись із костями. Синовіальна сумка - це м'яка прокладка між такими поверхнями, яка зм'якшує й змазує елементи, що рухаються, суглоба. Іноді від перевантажень і травм виникає набряк або розрив синовіальної сумки, тобто бурсит, що викликає гострий біль при русі. Звичайно запалюється сумка над колінною чашечкою при "коліні покоївки", або препателлярном бурсите, що часто вражає й спортсменів

Тендинит - це запалення й набряк сухожилля, нерідко після невеликого надриву або іншої незалікованої травми. Найчастіше він вражає п'яткові, плечові й ліктьові суглоби. Тендинит усередині ліктьового суглоба називають "ліктем гольфиста"; а зовні - "тенісним ліктем".

Кістки

Існує кілька типів переломів костей. При простому переломі кістка зламана, але сусідні м'язи та інші тканини залишилися цілі. При складному переломі є серйозні ушкодження сусідніх тканин, включаючи шкіру. Тріщину кістки називають неповним переломом

Одна з різновидів перелому часто зустрічається в спортивних ходків або бігунів і називається "березневим переломом". Звичайно йому піддані плюсневые кістки стоп. Спочатку перелом непомітний, але бігун випробовує біль у зводі стопи, яка при русі підсилюється. Кістки й сухожилля долонь ушкоджуються при заняттях альпінізмом, боксом, баскетболом і крикетом

Самим вірним способом виявлення перелому є рентгенівський знімок у лікарні. Навіть невеликий перелом вимагає лікарської допомоги. Якщо кістка не вправити, вона може неправильно зростися, заподіюючи хворому постійний біль і приводячи кинвалидности.

Череп також складається з костей і, виходить, теж підданий переломам або тріщинам. Однак у цьому випадку можливо й ушкодження головного мозку. Сильний удар по голові не виключений у жодному виді спорту, тому при втраті свідомості хоча б на 1-2 сек. рекомендується якомога швидше звернутися до лікаря. Ознаки травми (наприклад, внутрічерепної кровотечі) можуть виявитися лише через кілька годин або днів, а до цього часу вже відбудуться необоротні зміни. Ще одним сигналом небезпеки є поява в юшці прозорої спинномозкової рідини, що минає з головного мозку

Назад у лад?

Одержавши травму на змаганнях, спортсмен звичайно рветься знову в бій. Але в найближчій і віддаленій перспективі його підстерігають серйозні небезпеки. Залишившись на поле, він може лише ускладнити травму, особливо якщо в хід ідуть знеболюючі уколи або пакети з льодом. Біль - це сигнал того, що не все в порядку, і якщо її заглушити, то людей, сам того не відаючи, може нашкодити собі ще більше.

Травмований спортсмен відіграє без повної віддачі. Скутість рухів загрожує новою травмою. До того ж, у командних іграх інші гравці випробовують незручність, розуміючи, що їхній товариш не може зіграти на повну силу. У таких випадках найдоцільніше зробити заміну

Рання діагностика

Важливим елементом спортивної медицини є рання діагностика й невідкладна допомога. Якщо гравець важко або ніяково падає або вдаряється про непо движный предмет, або зустрічається з іншим гравцем, не виключена можливість важкої травми. Перш ніж зрушити потерпілого з місця, потрібно швидко оцінити ситуацію. Фахівцеві звичайно легше поставити попередній діагноз на місці, поки картина не змазана синцями, набряками й тугоподвижностью суглобів

При переломі хребта, таза або ноги будь-яка спроба допомогти постраждавши шему сісти або встати може лише погіршити його стан. Тому на будь-якому спортивному заході обов'язково присутні клубні лікарі й медперсонал або в спеціальному травмопункте, або в чергових машинах швидкої допомоги

Методи лікування

Після постановки діагнозу лікар рекомендує той або інший метод лікування. Не изменными його елементами є спокій, що фіксують або підтримуючі пов'язки, іноді накладення шини й, можливо, болезаспокійливі, протизапальні або інші засоби, щоб полегшити біль і прискорити видужання. Крім того, фізіотерапевт може порекомендувати прогрівання, масаж і програму відбудовних вправ, які повернуть рухливість травмованим суглобам і м'язам

У наші дні усе більше підвищується спеціалізація й поліпшується технічна оснащеність спортивної медицини. Інакше й бути не може, оскільки призові суми в професійному спорті стрімко збільшуються, а представляти свою команду або країну для будь-якого спортсмена завжди було справою особою ушановуйся